Что такое ЗНО в школе? Как к нему подготовиться?
В последние годы образовательная система на Украине претерпевает значительные перемены. Одним из главных направлений ее реформации выступает внедрение независимого тестирования, которое позволяет объективно сопоставить уровень преподавания и знаний в школах разных регионов.
Внешняя аттестация носит название ЗНО и включает в себя совокупность тестов по нескольким различным предметам. Что представляет собой ЗНО? Как проходит тестирование и в каком классе его сдают?
Как расшифровывается ЗНО?
ЗНО – это «Зовнішнє незалежне оцінювання», или по-русски «Внешнее независимое оценивание». Первые попытки ввести подобный экзамен на Украине были предприняты еще в 1993 году. Система оказалась неудачной и не имела успеха, поэтому на протяжении последующих 9 лет школьники продолжали сдавать экзамены по билетам.
В 2002 году управление образования вновь вернулось к идее проведения аттестации. Изначально ее опробовали на студентах первых курсов ВУЗов, а с 2003 года стали постепенно внедрять в школах. С 2005 года все ВУЗы, находящиеся в подчинении Минобрнауки Украины, начали зачислять школьников по результатам аттестации, а с 2011 года внешне независимое тестирование стало обязательным для всех старшеклассников.
Что такое ЗНО в школе?
ЗНО – это аналог российского ЕГЭ, состоящий из нескольких экзаменов, необходимых для поступления в институт.
Аттестация проводится в виде письменных тестов по ряду предметов – украинскому языку, украинской истории, химии, физике, математике, географии, биологии, иностранному языку. Из всех дисциплин украинский язык и математика являются обязательными и могут быть проверены по общему или углубленному уровню.
Чтобы пройти аттестацию, ученик должен зарегистрироваться в Украинском центре оценивания и предоставить ему определенные документы. После этого в течение 3 недель он получит приглашение либо регистрационную карточку, с которой следует прийти на экзамены. Регистрация осуществляется в феврале, а аттестация проводится в две сессии – основную с начала мая до середины июня и дополнительную с середины июня до первых чисел июля.
Количество тестов, которые может пройти школьник, не должно превышать четырех, при этом разрешается выбирать только один иностранный язык. Выбор дисциплин зависит, в первую очередь, от того, куда учащийся планирует поступать после окончания школы.
В каком классе сдают ЗНО?
В соответствии с приказом Министерства образования, ЗНО проводится в 11-м классе. К экзаменам допускаются все выпускники школы, которые освоили программу и завершают учебный год с удовлетворительными оценками.
Помимо основного тестирования, школьникам предоставляется возможность пройти пробное (платное) ЗНО, которое проводится в апреле. Его цель – возможность ознакомиться с процедурой внешнего тестирования, проводимой в конце учебного года.
Как проходит ЗНО?
ЗНО проходит за пределами школы, место тестирования указывается в приглашении, полученном после регистрации в Центре оценивания. Для прохождения аттестации при себе нужно иметь паспорт и непосредственно само приглашение. Каждому ученику выдается пакет с экзаменационными заданиями, которые необходимо решить самостоятельно, без списывания и «шпаргалок».
По каждой дисциплине предусмотрены свои максимальные и пороговые баллы. Под последними понимают оценки, которые может получить минимально подготовленный ученик. Если школьник не преодолел пороговое значение, то он не сможет использовать результаты своих тестов при поступлении в ВУЗ.
Все выпускники, результаты которых не ниже пороговых, получают оценки по шкале от 100 до 200 баллов. Оценивание проводится не учителями, а независимыми экспертами, что позволяет установить объективный уровень знаний школьника.
Что будет, если не сдать ЗНО?
Если выпускник не сдал хотя бы один предмет, он не сможет поступить в высшее учебное заведение. В таком случае у него есть два варианта – подать документы в колледж на базе 9-го класса или пересдать экзамены на следующий год. Если он решится на пересдачу, то всё время до новых экзаменов стоит посвятить подготовке и получению новых знаний по несданному предмету.
Для этого можно воспользоваться услугами репетиторов или пройти подготовительные курсы при выбранном ВУЗе. В любом случае, подготовка будет платной, поэтому при финансовых затруднениях можно попробовать заниматься самостоятельно.
ЗНО — это… Что такое ЗНО?
зно́йный — знойный, зноен, знойна, знойно, знойны … Русское словесное ударение
зно́бкий — знобкий, знобок, знобка, знобко, знобки … Русское словесное ударение
зно́йный — ая, ое; зноен, знойна, знойно. Очень жаркий, пышущий зноем. Знойное солнце. Знойный день. □ Тяжелый, знойный воздух словно замер. Тургенев, Малиновая вода. Май в этом году был необыкновенно зноен. Куприн, Поединок. Далеко на восток знойные степи … Малый академический словарь
зно́бкий
зно́бко — прост. 1. нареч. к знобкий. 2. безл. в знач. сказ., кому. Об ощущении озноба, испытываемом кем л. Вам придется вспомнить про свои ноги, ибо они начнут зябнуть, да и самим вам, как бы ни был тепел тулуп, сделается знобко. Солоухин, Капля росы. Она … Малый академический словарь
зно́йно — 1. нареч. к знойный. 2. безл. в знач. сказ. О высокой температуре воздуха, о знойной погоде. [В тропиках] два времени года, а в самом деле ни одного: зимой жарко, а летом знойно. И. Гончаров, Фрегат «Паллада». Было знойно. На улице много кур… … Малый академический словарь
Совершенно серьёзно — Жанр комедия … Википедия
серьёзно — 1. нареч. к серьёзный Учиться серьёзно. Серьёзно болен. Хочу поговорить с тобой серьёзно. Последний раз предупреждаю и серьёзно. 2. в функц. безл. сказ. Об отсутствии какого л. снисхождения, послабления. Сказано было очень серьёзно … Словарь многих выражений
Не так серьёзно (фильм) — Не так серьёзно Pas si grave … Википедия
Не так серьёзно — Pas si grave Жанр романтическая комедия Режиссёр Бернар Рапп Продюсер Дидье Крест … Википедия
sokrasheniya.academic.ru
Внешнее независимое тестирование 2019 года (ВНО-2019)
Внешнее независимое оценивание (ЗНО) — это стандартизированное тестирование, прохождение которого является обязательным для всех выпускников украинских школ, желающих поступать в высшие учебные заведения Украины.
Внешнее независимое оценивание проводится по основным предметам школьного курса: украинскому языку и литературе, истории Украины, математике, биологии, химии, физике, географии, английскому языку, немецкому языку, французскому языку, испанскому языку и русскому языку.
Тест по украинскому языку и литературе является обязательным для всех абитуриентов Украины, прохождение других тестов внешнего оценивания предлагается на выбор абитуриенту в зависимости от специальности, которую он выбрал для обучения в высшем учебном заведении.
Абитуриент может выбрать не более четырех предметов для сдачи тестов внешнего оценивания. Тестирование является бесплатным.
Тестирование проводится ежегодно, в конце учебного года в украинских школах. Принять участие в тестировании можно только один раз в год. Пересдать тесты в случае негативного результата невозможно.
После основной сессии ЗНО проводится дополнительная сессия независимого оценивания для абитуриентов, которые по объективным причинам (болезнь, участие в олимпиадах и другое) не смогли принять участие в основном тестировании.
Условия проведения всех тестирований определяются Украинским центром оценивания качества образования – учреждением, обеспечивающим организацию проведения внешнего независимого оценивания в Украине. Организация проведения ЗНО в регионах возложена на региональные центры оценивания качества образования. Также они осуществляют регистрацию желающих принять участие в тестировании.
Для получения абитуриентами информации о тестировании и ознакомления будущих абитуриентов с процедурой проведения ЗНО, региональные центры ежегодно проводят пробное тестирование.
Украинским центром оценивания разрабатываются задания каждого теста, устанавливается время на выполнение этих заданий, правила выполнения заданий и система их оценивания.
Оценивание тестовых заданий участников ЗНО проходит в два этапа. Сначала рассчитывается сумма тестовых баллов (в каждом тестовом предмете сумма тестовых баллов разная), после этого рассчитывается рейтинговая оценка участника по шкале от 100 до 200 баллов. Рейтинговая оценка ЗНО является основной составляющей формирования конкурсного балла абитуриента, который используется высшими учебными заведениями при определении рейтинга абитуриентов при поступлении.
Шкала перевода тестовых баллов в оценку от 100 до 200 баллов ежегодно меняется, поскольку рассчитывается в зависимости от результатов выполнения абитуриентами конкретного теста.
ru.osvita.ua
ВУЗблог
Оставлен admin Вс, 11/09/2016 — 18:27
Для многих изучение иностранных языков представляет собой очень сложную задачу. Иногда причиной является неправильный подход к самому процессу обучения. Попробуйте использовать альтернативные способы изучения новых языков. Вот 5 интересных и наиболее эффективных способов освоить иностранный язык.
Оставлен admin Втр, 16/08/2016 — 18:43
Искусство воплощения живого образа служит на благо людям, соединяет людей уже многие века. Возможно, именно вам предстоит стать заметным персонажем большой и дружой семьи актёров русского кино. Все любят смотреть кино, но только самые яркие таланты выходят на сцену и представляют зрителям своё мастерство.
Представьте большой зал, наполненный зрителями, которые потратили деньги на билет, отложили другие дела, чтобы прийти в этот вечер посмотреть на вас. Что вы хотите рассказать им? У вас есть желание общаться с аудиторией и создавать приятные чувства от созерцания вашей игры?
Оставлен admin Пнд, 18/07/2016 — 15:33
Музыка для профессионала – это всегда чуть больше, чем работа, хотя бы, потому что она требует полной самоотдачи. Стать известным продюсером или педагогом, концертирующим музыкантом или композитором мирового уровня – все это реальные перспективы людей, получивших музыкальное образование в России.
Каждый достойный музыкальный ВУЗ готовит специалистов по следующим направлениям:
- сочинение музыки
- исполнительское искусство
- дирижирование
- музыковедение
Но как правило, это не единственные направления подготовки.
Оставлен admin Вс, 10/07/2016 — 14:24
Сегодня многие школьники всерьез задумываются об обучении в колледжах. Это объясняется тем, что перспективы, открывающиеся после окончания учебного заведения весьма радужные – возможность трудоустройства на престижную работу, а также отличные перспективы поступления в соответствующие профильные ВУЗы. Кроме того, студенты колледжей начинают изучать предметы по выбранной специальности с первого курса, причем очень углубленно. Так как цель обучения – освоить профессию и стать востребованным специалистом.
Оставлен admin Вс, 10/07/2016 — 14:23
Диплом одного из множества коммерческих ВУЗов уже давно не является гарантией удачного трудоустройства. Но, несмотря на это практически сто процентов родителей продолжают ориентировать своих детей именно на получение высшего образования. Насколько это оправдано? Если смысл поступать в высшее учебное заведение, ежегодно платить за обучение, чтобы потом с дипломом, например, экономиста работать продавцом? Или же стоит рассмотреть альтернативные варианты?
Оставлен admin Втр, 28/06/2016 — 18:07
Специальность «Мировая экономика» — это одно из перспективных направлений для обучения и работы студентами. Мировая экономика – это глобальная система хозяйствования, которая объединяет национальные экономики государств мира на основе международного разделения труда посредством системы международных экономических отношений. Поступившие на специальность 080102 «Мировая экономика» абитуриенты получают знания в области международной торговли и законодательства, изучают особенности спроса-предложения международного рынка, функционирования банков и финансовых организаций.
Оставлен admin Пнд, 27/06/2016 — 10:33
Система образования в Китае начала формироваться только в начале прошлого столетия. А до этого времени (хотя и после тоже) во главе всего ставилось нравственное образование. В годы правления китайского лидера Мао Цзэдуна произошла остановка развития образования. А когда в стране произошла так называемая культурная революция, закрылись на несколько лет средние учебные заведения и университеты.
Оставлен admin Пнд, 27/06/2016 — 10:30
In Harvard veritas
Античный мир во времена своего упадка искренне верил, что истина в вине. Хлеб и зрелища составляли основу бытия, а к голосу разума прислушались разве что философы. Так что Древний Рим погиб, а на его руинах появился мир христианский. Прошло время, и он был подвержен тем же искушениям, что и предшественник. Однако до краха не дошло — великие географические открытия дали возможность всем несогласным искать новую истину на новой земле.
Оставлен admin Пнд, 27/06/2016 — 10:26
Время – ограниченный ресурс, современному человеку его очень не хватает. В повседневной беготне часто встаёт вопрос о быстром и качественном изучении иностранного языка – кому-то он нужен для работы, учёбы, а у кого-то душа тянется к экзотике.
Эксперты-лингвисты утверждают, что базой языка для общения можно овладеть в течение нескольких недель, а за несколько месяцев – основами языка.
Оставлен admin Пнд, 27/06/2016 — 10:23
Сегодня в России лишь небольшая часть выпускников школ может получить высшее образование бесплатно. Многим приходится поступать в ВУЗ на платное отделение. Это недешевое удовольствие – за годы обучения сумма выходит значительная. Выручить в трудной ситуации, когда не хватает денег, может кредит на образование, который позволяет получить профессию, найти достойную работу и уже после этого выплачивать кредит.
Страницы
xn--90abeovs5a.xn--p1ai
Що таке ЗНО в школі? Як до нього підготуватися?
В останні роки освітня система в Україні зазнає значні зміни. Одним з головних напрямків її реформації виступає впровадження незалежного тестування, яке дозволяє об’єктивно зіставити рівень викладання і знань в школах різних регіонів.
Зовнішня атестація носить назву ЗНО і включає в себе сукупність тестів з кількох різних предметів. Що являє собою ЗНО? Як проходить тестування і в якому класі його здають?
Як розшифровується ЗНО?
ЗНО – це «Зовнішнє незалежне оцінювання», або по-російськи «Зовнішнє незалежне оцінювання». Перші спроби ввести подібний іспит на Україні були зроблені ще в 1993 році. Система виявилася невдалою і не мала успіху, тому впродовж наступних 9 років школярі продовжували складати іспити по квитках.
У 2002 році управління освіти знову повернувся до ідеї проведення атестації. Спочатку її випробували на студентах перших курсів ВНЗ, а з 2003 року стали поступово впроваджувати в школах. З 2005 року всі ВНЗ, що знаходяться в підпорядкуванні Міністерства освіти та науки України, почали зараховувати школярів за результатами атестації, а з 2011 року зовні незалежне тестування стало обов’язковим для всіх старшокласників.
Що таке ЗНО в школі?
ЗНО – це аналог російського ЄДІ, що складається з декількох іспитів, необхідних для вступу до інституту.
Атестація проводиться у вигляді письмових тестів по ряду предметів – української мови, української історії, хімії, фізики, математики, географії, біології, іноземної мови. З усіх дисциплін українською мовою і математика є обов’язковими і можуть бути перевірені за загальним або поглибленого рівня.
Щоб пройти атестацію, учень повинен зареєструватися в Українському центрі оцінювання та надати йому певні документи. Після цього протягом 3 тижнів він отримає запрошення або реєстраційну картку, з якої слід прийти на іспити. Реєстрація здійснюється в лютому, а атестація проводиться в дві сесії – основну з початку травня до середини червня і додаткову з середини червня до перших чисел липня.
Кількість тестів, які може пройти школяр, не повинно перевищувати чотирьох, при цьому дозволяється вибирати тільки одну іноземну мову. Вибір дисциплін залежить, в першу чергу, від того, куди учень планує вступати після закінчення школи.
В якому класі здають ЗНО?
Відповідно до наказу Міністерства освіти, ЗНО проводиться в 11-му класі. До іспитів допускаються всі випускники школи, які освоїли програму і завершують навчальний рік з задовільними оцінками.
Крім основного тестування, школярам надається можливість пройти пробне (платне) ЗНО, яке проводиться в квітні. Його мета – можливість ознайомитися з процедурою зовнішнього тестування, що проводиться в кінці навчального року.
Як проходить ЗНО?
ЗНО проходить за межами школи, місце тестування вказується в запрошенні, отриманому після реєстрації в Центрі оцінювання. Для проходження атестації при собі потрібно мати паспорт та безпосередньо саме запрошення. Кожному учневі видається пакет з екзаменаційними завданнями, які необхідно вирішити самостійно, без списування і «шпаргалок».
По кожній дисципліні передбачені свої максимальні і порогові бали. Під останніми розуміють оцінки, які може отримати мінімально підготовлений учень. Якщо школяр не подолав порогове значення, то він не зможе використовувати результати своїх тестів при вступі до ВНЗ.
Всі випускники, результати яких не нижче порогових, отримують оцінки за шкалою від 100 до 200 балів. Оцінювання проводиться не вчителями, а незалежними експертами, що дозволяє встановити об’єктивний рівень знань школяра.
Що буде, якщо не здати ЗНО?
Якщо випускник не здав хоча б один предмет, він не зможе вступити до вищого навчального закладу. В такому випадку у нього є два варіанти – подати документи до коледжу на базі 9-го класу або перездати іспити на наступний рік. Якщо він зважиться на перездачу, то весь час до нових іспитів варто присвятити підготовці та отриманню нових знань по нездана предмету.
Для цього можна скористатися послугами репетиторів або пройти підготовчі курси при обраному ВНЗ. У будь-якому випадку, підготовка буде платною, тому при фінансові ускладнення можна спробувати займатися самостійно.
« Що таке дисертація і як її писати? Як відновитися після відрахування з ВНЗ? »moyaosvita.com.ua
це успішна реформа, що робить суспільство справедливим – Освіта.UA
 | Інтерв’ю Голови парламентського комітету з питань науки і освіти Володимира Полохало |
Схоже, новопризначений міністр освіти і науки разом із віце-прем’єр-міністром із гуманітарних питань в’їхали в Кабінет міністрів на машині часу, яка може рухатися лише в одному напрямку — назад, у минуле.
Віце-прем’єр зізнався, що йому вже поскаржилися ректори багатьох університетів (і коли тільки встигли!): виявляється, найбільше їм дошкуляє те, що їх віддалили від процесу відбору абітурієнтів для навчання. Заяви високопосадовців зачепили за живе не лише цьогорічних випускників та їхніх батьків, новину про можливе скасування ЗНО та запровадження вступних іспитів в університетах сьогодні обговорюють скрізь: і у віддалених школах, і в парламенті. Що ж насправді потерпає від того, що абітурієнтів зараховують без вступних іспитів, лише за результатами тестування, — вища освіта чи гонор ректорів? З цього запитання і почалася розмова з Володимиром Полохалом.
— На наш погляд, зовнішнє незалежне оцінювання — це успішна реформа, яка дозволила зробити наше суспільство справедливішим, наблизила його до стандартів цивілізованих країн. Рівень довіри до ЗНО рік у рік зростає. За даними досліджень фонду «Демократичні ініціативи», у 2008 році 78,5% школярів повністю або частково довіряли результатам зовнішнього оцінювання, а у 2009 році цей показник зріс до 82,9%. Серед батьків абітурієнтів відсоток довіри становить 77,8%. Не довіряли тестуванню лише 5% торішніх випускників.
Що справді потребує удосконалення — то це зміст тестових завдань, який нині часто критикують. Тестові завдання повинні не тільки перевіряти обсяг нагромаджених за шкільні роки знань, а й дати можливість оперувати ними, застосовувати, робити узагальнюючі висновки. Тому доцільно до підготовки питань тестових завдань залучати фахівців вищої школи, які б підвищили рівень якісних характеристик тестів.
Є й інша проблема — проблема добору та пошуку університетом «свого» абітурієнта. Це передусім стосується технічних університетів, адже склалася така кон’юнктура ринку, коли далеко не кожен випускник виявляє бажання навчатися на інженера. Раніше навчальні заклади знаходили своїх майбутніх студентів із допомогою різних олімпіад, курсів довузівської підготовки. Абітурієнт, який мав досвід роботи за спеціальністю, міг отримати преференції під час вступу, йому гарантували місце в гуртожитку. Цю практику потрібно використовувати й надалі.
— Новопризначені посадовці просто-таки лякають людей своїми ініціативами: добалакалися вже до того, що начебто ніде у світі абітурієнти не вступають до університетів так, як в Україні. Де ще, окрім нашої країни, зараховують до університетів за результатами зовнішнього тестування?
— Зовнішнє оцінювання знань і досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти здійснюється більш ніж у 150 країнах світу. Технологія зовнішнього оцінювання, можна сказати, скрізь однакова, різниця криється у змісті тестів. Спільним для них є те, що іспит для сертифікованого оцінювання знань випускників старшої школи, як правило, зовнішній. Так, у країнах ЄС свідоцтво про повну загальну середню освіту видається учням, які закінчили загальну середню школу і виконали встановлені вимоги. Це свідоцтво — мінімальна вимога для допуску до здобуття подальшої освіти, зокрема вищої.
У багатьох країнах таке свідоцтво видається на основі кінцевого іспиту, який проводить зовнішня інституція, це, зокрема, в Чехії, Словаччині, Угорщині, Франції, Австрії, Португалії, Словенії, Фінляндії, Румунії та інших країнах. Подекуди свідоцтво видається на основі кінцевого іспиту та оцінок, отриманих протягом року чи кількох останніх років, — так чинять у Польщі, Болгарії, Бельгії, Данії, Німеччині, Греції, Італії, Латвії, Литві, Великій Британії та інших країнах. До речі, системи зовнішнього оцінювання успішно функціонують у багатьох пострадянських країнах — не лише у Прибалтиці, а й у Казахстані, Грузії, Киргизії, Молдові, Вірменії.
У процесі формування системи зовнішнього незалежного оцінювання Україна використала досвід багатьох країн світу, адаптувавши його до своїх умов.
— Чи достатньою є законодавча база для організації та проведення ЗНО? Чи за бажання можна знайти такі шпаринки в чинному законодавстві, які дозволяють скасувати зовнішнє незалежне оцінювання або додатково ввести вступні іспити?
— Хочу наголосити, що експеримент із незалежного оцінювання знань школярів та студентів розпочато в Україні ще у 1992 році. А пізніше, у 2004 році, відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1095 «Про деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», воно було проведене в десяти регіонах нашої країни.
Починаючи з 2008 року, зовнішнє незалежне оцінювання стало всеохоплюючим. Щороку Міністерство освіти і науки України видає накази щодо організації та проведення незалежного оцінювання, затвердження календарного плану та умов прийому до вищих навчальних закладів тощо. Все це свідчить, що нормативно-правова база є й постійно вдосконалюється, тому стверджувати, що зовнішнє незалежне оцінювання у нас проводиться незаконно — не просто нелогічно, а безглуздо.
Щоб не допустити жодних незаконних дій у процесі організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання, я давно вже наполягаю на тому, що нам вкрай необхідно на законодавчому рівні унормувати правовідносини у сфері незалежного оцінювання, а також встановити відповідальність за порушення порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та використання його результатів.
Наш комітет робить для цього все можливе. Але, на жаль, 21 січня нинішнього року у парламенті не було підтримано (у другому читанні) підготовлений комітетом законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти». Тому я і мої колеги — народні депутати С.Давимука, Л.Оробець, О.Доній та С.Павленко -оперативно підготували й подали законопроект під №5544-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти та встановлення відповідальності за порушення під час його проведення». Цей законопроект дозволить урегулювати проблеми вступу до вищих навчальних закладів на заочну форму навчання, яка сьогодні є найбільш дискусійною, він уже пройшов слухання і погодження на всіх рівнях.
Що стосується шпаринок, слід визнати, що для скасування зовнішнього незалежного оцінювання достатньо скасувати — чи просто «підправити» — нормативно-правові акти, про які я згадував. Було б бажання. А воно, як усі помітили, з’явилося у багатьох високопосадовців. Ось чому я принципово відстоюю позицію щодо законодавчого закріплення зовнішнього незалежного оцінювання. Якщо ми це зробимо — жоден чиновник тоді не зможе коригувати або змінювати на свій розсуд державну освітню політику, нехтуючи думкою фахівців та настроями суспільства.
— Відразу після призначення нового Кабінету міністрів у парламенті почали говорити, що зовнішнє незалежне оцінювання потрібно проводити не лише українською мовою, а й мовами національних меншин. При цьому представники Партії регіонів насамперед називають угорців, гагаузів, румунів, хоча насправді мають на увазі російську мову. За їхньою логікою, викладання в університетах теж потрібно змінювати, — час читати лекції не українською чи російською, а румунською, угорською та іншими мовами, чому ж зупинятися напівдорозі, якщо вже вирішили захищати мови національних меншин?! Як ставиться комітет з питань науки і освіти до цієї ініціативи Партії регіонів?
— Протягом двох десятиліть мовне питання в нашій державі слугує предметом політичних спекуляцій, передвиборних технологій тощо. Мова і зовнішнє незалежне тестування — проблема саме з розряду політичних. Хоча на чому тут можна спекулювати? Тому, хто забув, нагадаю, що є у нас Основний Закон держави — Конституція України, де в статті 10 чітко і ясно задекларовано — «державною мовою в Україні є українська мова». Відповідно до Конституції України, 26 червня 2009 року було видано наказ №570 Міністерства освіти і науки України «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2010 році». Згідно з пунктом 4 зазначеного наказу, зовнішнє незалежне оцінювання 2010 року з усіх навчальних предметів (певна річ, за винятком тестів із англійської, німецької, іспанської та французької мов) проводитиметься українською мовою. Передбачено, що учасники зовнішнього оцінювання, які навчалися в загальноосвітніх навчальних закладах мовами національних меншин, під час тестування забезпечуватимуться словниками з перекладом основних термінів, які використовуються в тестах. Наголошую й на тому, що цей наказ пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України і визнаний таким, що відповідає чинному законодавству.
Має значення і той факт, що майбутні абітурієнти знають про написання тестів українською мовою від самого початку нового навчального року. До речі, з їхнього боку немає особливих нарікань, — протягом першого тижня реєстрації на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні зареєструвалося 8 тисяч осіб, з яких лише 8,3% висловили бажання отримати лінгвістичну підтримку.
— Володимире Івановичу, як можна оцінити, з погляду вченого, голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, ту ситуацію, яка склалася сьогодні в системі освіти?
— Коли йдеться про загальну середню освіту, всі дискусії точаться довкола трьох тем: незалежне оцінювання, мова навчання, вступні іспити. Але ж головною була і залишається проблема якості шкільної освіти! На жаль, мусимо визнати той факт, що рівень знань багатьох випускників шкіл — низький, на що справедливо нарікають майже всі вищі навчальні заклади України. Суспільство вимагає дати відповідь на запитання, чому знижується якість загальної середньої освіти, чому немає ефективних дій органів виконавчої влади, спрямованих на підтримку вітчизняної шкільної освіти та оновлення її змісту…
Сьогодні активно обговорюється теза про те, щоб Україна повернулася до 10-річного терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти. Представники такого погляду вважають, що це сприятиме забезпеченню більш динамічного та ефективного навчального процесу в середній загальноосвітній школі, кращій підготовці учнівської молоді до дорослого життя та подальшої професійної діяльності. Поряд із цим існує інша точка зору, яка відстоює збереження 12-річної загальної середньої освіти, а скорочення терміну навчання в школі розглядає як шлях, що веде в минуле і не забезпечує якісних змін у системі загальної середньої освіти, до того ж не відповідає світовим тенденціям. Дискусії вирують, знову суспільство стоїть перед вибором.
Ми вважаємо, що проблема якості шкільної освіти потребує всебічного обговорення на загальнодержавному рівні. З цією метою комітет з питань науки і освіти ініціював проведення парламентських слухань на тему «Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання», сподіваємося, це відбудеться у червні. Думаю, в ході широкої дискусії ми обов’язково знайдемо відповіді на численні запитання, пов’язані з подальшою долею української школи і визначенням нових шляхів її розвитку.
На мій погляд, сьогодні немає жодної освітянської ланки, яка не потребує системних якісних змін, оновлення, модернізації з урахуванням світових тенденцій. Це стосується і загальної середньої, і професійно-технічної, і вищої освіти. Але при цьому необхідно враховувати головну особливість при запровадженні освітянських реформ: їх повинні готувати й запроваджувати професіонали на підставі серйозних наукових обґрунтувань з урахуванням громадської думки. Ці нововведення мають бути максимально віддаленими від політичної кон’юнктури, лише за таких умов нові ідеї будуть сприйняті і схвалені не лише освітянами, а суспільством загалом.
Автор: Ольга Скрипник
Дзеркало тижня
21.03.2010
osvita.ua
Що таке ЗНО?
Свою першу розповідь мені захотілось написати про ЗНО, яким його бачать не лише випускники)
Скоро закінчиться навчальний рік. Учні 11 класу намагаються старанно готуватись до здачі ЗНО, адже результати тестів впливатимуть не лише на вступний бал, а й на оцінку в атестаті. У кого як виходить, так і готується.
Але й учні молодших класів вже щось чули про ці тести. Мені стало цікаво розпитати їх, що таке ЗНО? Адже колись і їм доведеться його здавати.
Що таке ЗНО?
Малим школярам, а саме п’ятикласникам, моєї школи всього по 10 років, кому 11. Однак вони вже цікавляться тестами та мають власні думки щодо них. Серед дітей я провела опитування. Вони дали дуже цікаві та неоднозначні відповіді. На питання про те, як вони розуміють, що таке ЗНО, відповідали, що це:
«Шкільна контрольна робота, яка здається в одинадцятому класі»,
«… загальне шкільне домашнє завдання»
« ЗНО — це перевірка розуму, який отримали учні за одинадцять років навчання у школі».
Навіщо ЗНО?
Цікавими виявились знання п’ятикласників про ціль тестів, навіщо вони. На це питання всі дали чітку та зрозумілу відповідь:
«ЗНО здають, щоб вступити до університету і в майбутньому мати роботу».
Молодці! Це вже добре.
Предмети ЗНО?
Найбільшу дискусію серед школяриків викликало питання про предмети ЗНО. Учні стверджували, що потрібна українська мова та література. Деякі запевняли, що обов’язковим є фізкультура, проте найбільше вимагатимуть ЗНО з німецької мови. Врешті-решт, дійшли до висновку, що всі предмети обов’язкові. Отак вам, випускники! А ви й не знали, що ЗНО з фізкультури треба здавати.
Що буде, якщо не здати ЗНО?
Є ймовірність того, що не кожен здасть тестування на високий бал. Наші майже досвідчені в цьому питанні спеціалісти сказали так:
«Той, хто не здасть ЗНО, отримає одиницю в журналі, можливо, в щоденник».
Страшно, чи не так?
Як добре здати ЗНО?
Тут найцікавіша відповідь. Учасники інтерв’ю дали абітурієнтам декілька порад, щоб на відмінно здати тести:
«Потрібно добре вчитися. Слухати та поважати вчителів»,
«… можна дати хабар – 2 000».
Отак-от! Діти «шарять», навіть ціну знають. (Жартую, звичайно) Але все одно цікаво, звідки «ноги ростуть», звідки взяли, що можна купити ЗНО? На мою думку, це практично неможливо.
Як висновок.
Їм усього по десять років та вони розуміють, що ЗНО – це не так просто, тому стараються добре вчитися, щоб у майбутньому отримати гарну роботу. Ну, а нам, випускникам, лишилось зовсім небагато часу, щоб наздогнати те, що ще не наздогнали, довчити те, що недовчили.
Цікавої та приємної підготовки!
P.S. Велика подяка учням п’ятого класу за участь в опитуванні.
Сподобався матеріал? Поділись ним!
Додати коментар
znoclub.com